Мушу розповісти про пригоду: через доставку отримала якійсь заморожені овочі зимою, щоб до яєшні вживати. З'їли все і забули, але через пару місяців ледве телефон не вибухнув - Метро Кеш енд Керрі найняло кол-центр дзвонити клієнтам, хто їв ті овочі, провіряли, чи не подохли. А вже пару місяців пройшло. Хто нестиме недоїдки у магазин, мені було просто цікаво. На запитання "а що сталося?" - скромно мовчимо в ганчірочку. Далі через пів-року у газеті пишуть, що ті овочі були заражені бактеріями Лістерія Моноцитогенес. То оце й цікаво - не покорчило вам сказати людям, що їдло, куплене у вашій халабуді за справжні гроші, було заразне? Нащо було дзвонити на мобільний номер кілька разів, щоб почути, що пакет кукурудзи 400г зжерли ще зимою? Мозок загубили?